Андалусія
Барселона та Каталонія
Валенсія та Аліканте
Канарські острови
Мадрид
МурсіяВчені про природу людської жорстокості
Відомий антрополог Річард Врангем стверджує, що люди можуть бути одночасно жорстокими і добрими через особливості своєї еволюції. Він виділяє два типи насильства і вважає, що людство зуміло приборкати лише один з них.
Що сталося
Відомий британський антрополог Річард Врангем у своїй новій книзі "Парадокс доброти" розглядає питання про те, чому люди можуть бути одночасно жорстокими і добрими. Він вважає, що це пов'язано з особливостями людської еволюції.
Подробиці
Врангем виділяє два типи насильства: імпульсивне і заплановане. Перший тип пов'язаний з безпосередньою реакцією на ситуацію, наприклад, коли людина готова застосувати фізичну силу у відповідь на образу. Другий тип насильства є більш розрахованим і направлений на досягнення певної мети. Врангем стверджує, що люди зуміли приборкати імпульсивне насильство, але стали дуже ефективними у застосуванні запланованого насильства. Він наводить приклади історичних постатей, таких як Адольф Гітлер, Пол Пот і Йосип Сталін, які були здатні на велику жорстокість, але також мали позитивні якості.
Що це означає
Ця теорія має практичне значення для розуміння природи людини і суспільства. Якщо люди здатні контролювати імпульсивне насильство, то чому вони продовжують застосовувати заплановане насильство? Відповідь на це питання може допомогти у розробці стратегій попередження конфліктів і зменшення рівня насильства у суспільстві. Крім того, ця теорія може бути корисною для фахівців у галузі психології, соціології та політики, які працюють над створенням більш безпечного і мирного середовища для людей.