Робота на відстані та міжнародна податковість

Робота на відстані ставить нові підводні камені в міжнародній податковості, але експерти знайшли рішення. Нові коментарі до статті 5 моделі конвенції мають допомогти зменшити ризики створення мікро-постійних представництв.
Що сталося
Робота на відстані ставить нові підводні камені в міжнародній податковості. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала нові коментарі до статті 5 моделі конвенції, щоб допомогти зменшити ризики створення мікро-постійних представництв.
Подробиці
Нові коментарі вводять подвійний тест для визначення того, чи існує постійне представництво в країні, де працівник працює на відстані. Перший тест кількісний: якщо працівник працює менше 50% часу в країні протягом 12 місяців, то не вважається, що існує постійне представництво. Другий тест якісний: якщо перший тест не пройдено, потрібно визначити комерційну причину, чому працівник працює в цій країні. Нові коментарі також вводять приклади для допомоги в ідентифікації комерційних причин.
Що це означає
Нові коментарі можуть допомогти зменшити ризики створення мікро-постійних представництв для компаній, які мають працівників, що працюють на відстані. Це означає, що компанії зможуть уникнути подвійного оподаткування і інших податкових ризиків. Однак, компанії все ще повинні бути обережними при роботі з працівниками, які працюють на відстані, і визначати комерційні причини їхньої роботи в певній країні, щоб уникнути потенційних податкових ризиків.